ох... ну спробую (мені кинули лінк на цей пост з проханням відписатись). живу в латвії 3.5 роки, вже багато чого тут розумію і знаю. спілкуюсь і з різними росіянами і з латишами. всі враження, ясно ж, суб'єктивні.
на моє переконання, те, що дозволило розвиненим країнам бути розвиненими, а пост-совковим - достатньо швидко втекти - це непорушність приватної власності: все, що ти сам зробив - те і твоє, і ніхто цього в тебе не забере. все решта - або похідне або сайд ефект. і оцінюю я всі країни навколо виходячи з цього постулату. якщо люди не розуміють з пелюшок, що ресурси треба зробити, а не заслужити виконанням якогось ритуалу (мати знайому продавщицю в совку, піти в церкву поцілувати мощі і т.п.) і не відчувають, що зароблені ними ресурси - назавжди їхні (а не багаті навколо тільки ті, хто вчасно хапнув) - буде біда.
латвія (2 млн) - сама повільна і найбільш російськомовна країна з прибалтійських "штатів". естонія (1 млн) - близька до скандинавів, про неї тут одні кажуть, що вона сильно корумпована, інші - що там сильно не довіряють (реально знайомий там відкривав бізнес і в партнерів з їх сторони на кожному кроці було стільки перевірок, що вони врезультаті просто закрили той напрямок). навіть їх мова відноситься до групи скандинавських мов, а не прибалтійських (не знаю, чи правильно назвала). литва (3 млн) - країна, я б сказала, хитрих людей. їх економіка виглядає самою здоровою в прибалтиці, в них нема концентрації всього життя країни в столиці (як в ризі) - є три однаково відносно великі міста і життя навколо, вони не морочились з "не громадянами" і для них практично кожен - "братюня", при тому російської в них на дуже багато менше, ніж в латвії. естонія робить різні няшки для того, щоб залучити приватних підприємців з інших країн в своє податкове поле, литва якісь конкретні кроки теж робила для залучення стартапів з пост-срср.
те ж, що робить з оподаткуванням і взагалі законодавством латвія - дикий їбучий пездець. на приклад в них нема особливої різниці між геймінгом і гемблінгом і для того, щоб офіційно вийти на ринок латвії платформами під консолі - треба за кожну консоль платити податок як за ігровий автомат. або курити в своїй же машині не дозволяється. або ж на бютжет відкривають 5те латвійськомовне (нуднюче) радіо з гігантськими бютжетами (зробили б просто 2 круті студії: радіо і звукозапису, і пускали б туди тих латиськомовних, хто за підсумками року має найбільші рейтинги). оподаткування для іноземців спрощене, тому тут є такі компанії як моя. але місцеві компанії і взагалі рухливих динамічних людей вони податками і дибільними карго-законами з країни видавили. цього року прийняли щось особливо жорстке для промислових підприємств. особливих рухів в бік, на приклад, айтішників - як це зараз роблять польша, італія, в румунію багато хто теж офіси переносить, знаю - не робить. хоча блу кард тут діє, але деколи навіть в їх установах роботодавець може почути дибільне "в нас тут свої роботи не мають а ви везете" (реальна історія). бюрократія порівняно з україною спрощена, ввічливіша, електронізована... але місцями всеодно пездець. дороги одні з найгірших в європі, мій двір знайома (яку доля часом закидала в українську глуш) називає "здраствуй нікалаєв" - а близький до центру район.
no subject
на моє переконання, те, що дозволило розвиненим країнам бути розвиненими, а пост-совковим - достатньо швидко втекти - це непорушність приватної власності: все, що ти сам зробив - те і твоє, і ніхто цього в тебе не забере. все решта - або похідне або сайд ефект. і оцінюю я всі країни навколо виходячи з цього постулату. якщо люди не розуміють з пелюшок, що ресурси треба зробити, а не заслужити виконанням якогось ритуалу (мати знайому продавщицю в совку, піти в церкву поцілувати мощі і т.п.) і не відчувають, що зароблені ними ресурси - назавжди їхні (а не багаті навколо тільки ті, хто вчасно хапнув) - буде біда.
латвія (2 млн) - сама повільна і найбільш російськомовна країна з прибалтійських "штатів". естонія (1 млн) - близька до скандинавів, про неї тут одні кажуть, що вона сильно корумпована, інші - що там сильно не довіряють (реально знайомий там відкривав бізнес і в партнерів з їх сторони на кожному кроці було стільки перевірок, що вони врезультаті просто закрили той напрямок). навіть їх мова відноситься до групи скандинавських мов, а не прибалтійських (не знаю, чи правильно назвала). литва (3 млн) - країна, я б сказала, хитрих людей. їх економіка виглядає самою здоровою в прибалтиці, в них нема концентрації всього життя країни в столиці (як в ризі) - є три однаково відносно великі міста і життя навколо, вони не морочились з "не громадянами" і для них практично кожен - "братюня", при тому російської в них на дуже багато менше, ніж в латвії. естонія робить різні няшки для того, щоб залучити приватних підприємців з інших країн в своє податкове поле, литва якісь конкретні кроки теж робила для залучення стартапів з пост-срср.
те ж, що робить з оподаткуванням і взагалі законодавством латвія - дикий їбучий пездець. на приклад в них нема особливої різниці між геймінгом і гемблінгом і для того, щоб офіційно вийти на ринок латвії платформами під консолі - треба за кожну консоль платити податок як за ігровий автомат. або курити в своїй же машині не дозволяється. або ж на бютжет відкривають 5те латвійськомовне (нуднюче) радіо з гігантськими бютжетами (зробили б просто 2 круті студії: радіо і звукозапису, і пускали б туди тих латиськомовних, хто за підсумками року має найбільші рейтинги). оподаткування для іноземців спрощене, тому тут є такі компанії як моя. але місцеві компанії і взагалі рухливих динамічних людей вони податками і дибільними карго-законами з країни видавили. цього року прийняли щось особливо жорстке для промислових підприємств. особливих рухів в бік, на приклад, айтішників - як це зараз роблять польша, італія, в румунію багато хто теж офіси переносить, знаю - не робить. хоча блу кард тут діє, але деколи навіть в їх установах роботодавець може почути дибільне "в нас тут свої роботи не мають а ви везете" (реальна історія). бюрократія порівняно з україною спрощена, ввічливіша, електронізована... але місцями всеодно пездець. дороги одні з найгірших в європі, мій двір знайома (яку доля часом закидала в українську глуш) називає "здраствуй нікалаєв" - а близький до центру район.